Some sort of a parallel galaxy ... Along with officially recognized musical trends, channels, some competitions, there is another world away ... In better times. Meaningful. Deeper ... with brighter colors. And this world know one. Well - thousands, but compared to the tens of millions who listen to music rubbish - one. And the sadness of life that gather all the beauty of music together, pack well and ... fucking bankrupt...Who the fuck needs this beauty.Якась просто паралельна галактика... Поруч із офіційними визнаними музичними напрямками, телеканалами, конкурсами якимись, існує геть інший світ... В рази кращій. Змістовніший. Глибший... із яскравішими фарбами. І про цей світ знають одиниці. Ну гаразд - тисячі, але в порівнянні із десятками мільйонів, що слухають музичне сміття - одиниці. І печаль буття в тому, що збери всю музичну красу разом , упакуй гарно і... збанкрутуєш нафіг, бо кому вона треба та краса.
